Приготування та внесення добрив

Тема 3.2. Приготування та внесення мінеральних і органічних добрив

Зміст

1. Види добрив та їх класифікація

За видом добрива поділяють на органічні, мінеральні і бактеріальні.

Органічні добрива є:

тверді (гній, торф тощо);
рідкі (гноївка);
сидеральні (зелені рослини, які приорюють, наприклад, люпин).

Мінеральні добрива розділяють за принципом дії:

прямої дії – азотні, калійні, фосфорні і мікродобрива (залізо, хлор, молібден) – надходять для живлення рослин;
непрямої дії (гіпс, вапно) – поліпшують властивості ґрунтів, хоч для живлення рослин їх не використовують.

Мінеральні добрива вносять у твердому вигляді (гранульовані і пилоподібні) і рідкому (аміачна вода, безводний аміак). Крім того, використовують різні розчини твердих добрив.

Бактеріальні добрива (нітрагін, азотобактерин тощо) сприяють нагромадженню в ґрунті азоту і переводять у засвоювані рослинами форми фосфорні добрива. Ними обробляють насіння перед сівбою.

Класифікують добрива за такими ознаками:

за властивостями – за гігроскопічністю (здатністю вбирати вологу), розсіюваністю, злежалістю;
за способом внесення – суцільного внесення, рядкового внесення і внесення з поливом водою;
за призначенням – основне внесення (перед оранкою, лущенням, культивацією), припосівне (одночасно з сівбою або садіння), підкормка в різні періоди росту і розвитку рослин.

2. Способи та технологічні схеми внесення добрив

Ефективність добрив значною мірою залежить від правильного сполучення прийомів їхнього внесення в ґрунт.

Існують такі способи використання добрив:

суцільне внесення;
рядкове внесення;
внесення добрив з поливом.

За призначенням розрізняють такі способи внесення добрив:

основне (допосівне);
припосівне (рядкове);
підживлення (післяпосівне).

Основне (допосівне) внесення добрив. Частіше його виконують так. Добрива розсівають на поверхні ґрунту і негайно заробляють у ґрунт під час основного обробітку. Добрива треба заробляти під глибокий обробіток ґрунту у вологий шар, бо його призначення – задовольняти рослини елементами живлення протягом вегетаційного періоду.

Під час поверхневого обробітку ґрунту добрива необхідно заробляти глибше, у вологий шар ґрунту (на глибину 15…18 см).

Органічні добрива в усіх зонах під всі культури вносять в основне удобрення і заробляють під час основного обробітку ґрунту.

Припосівне внесення – це внесення добрив під час сівби недалеко від рядків або гнізд. Основним завданням його є поліпшення живлення рослин на початку вегетації, коли в них ще слабко розвинена коренева система. У цей період рослини дуже чутливі до нестачі легкодоступних елементів живлення, особливо фосфору. Тому в рядки частіше вносять гранульований суперфосфат або гранульовані комплексні добрива, наприклад нітрофоску. Добрива в рядки вносять одночасно із сівбою на відстані 3…4 см збоку від рядка і на 5…6 см глибше загортання насіння.

Підживлення – це внесення добрив під час вегетації рослин для посилення живлення в певні періоди розвитку.

Розрізняють підживлення: кореневі і позакореневі (некореневі).

Кореневе підживлення – розміщення добрив у безпосередній близькості від кореневої системи.

Некореневе підживлення – це нанесення добрив на листки та інші наземні органи рослини (обприскування рослин розчинами слабкої концентрації, як правило менше 1 %). Його застосовують здебільшого для посилення живлення азотом та мікроелементами. Таке підживлення дуже ефективне у районах достатнього зволоження і на ґрунтах з легким механічним складом.

Залежно від застосованих технологічних засобів для підготовки і внесення добрив, типу змішувача, спеціальних транспортних засобів, відстані транспортування добрив від складу чи бурта до поля використовують різні технологічні схеми внесення добрив.

У загальному вигляді технологічна схема внесення добрив охоплює операції зберігання, змішування (за потреби), перевантаження, розвантаження і внесення.

Технологічні схеми внесення дорив: прямоточна, перевантажувальна, перевалкова.

За прямоточної схеми добрива транспортує і розкидає один і той самий агрегат. Ця схема доцільна, коли розміри ділянок великі, а відстань від складу до поля не перевищує 1,5…3 км. За такої схеми відпадає необхідність у додаткових навантажувальних і транспортних засобах, також зменшуються втрати добрив і простої агрегатів через організаційні причини.

За перевантажувальної схеми добрива доставляють від місця зберігання до поля, а в полі перевантажують їх у кузов розкидача. За такої схеми застосовують спеціальні транспортні засоби ГАЗ-САЗ-3502, ЗСА-40, МТП-13 (шасі КамАЗ-5410), МТП-10 (шасі ЗИЛ-130). Цю схему внесення добрив застосовують, якщо ділянки великих розмірів і відстань від складу до поля понад 5 км.

За перевалкової схеми, якщо ділянки розрізнені і невеликих розмірів, то до трактора з начіпним розкидачем приєднують двовісний тракторний причіп, який на складі завантажують добривами. На полі причіп від’єднують і з нього добрива в міру потреби завантажують у розкидач. Залежно від виробничих умов можливий інший варіант, коли добрива завантажують (ДТ-75М+ПФП-1,2; Т-150+ПФП-2; МТЗ-80+ПФ-0,75 тощо) доставляють в поле і розвантажують їх на краю ділянки на спеціально підготовлений майданчик. З допомогою тракторних навантажувачів ці добрива завантажують у розкидачі (Т-150К+ПРТ-10; МТЗ-80+ПРТ-7,5; МТЗ-80+МТО-6; МТЗ-80+РОУ-6 тощо), які працюють тільки на внесення.

3. Агротехнічні вимоги до операцій внесення мінеральних та органічних добрив

Агротехнічні вимоги під час внесення мінеральних добрив. Нерівномірність внесення добрив для тукових сівалок не має перевищувати ± 15 %, а для розкидачів ± 25 %. Вологість мінеральних добрив, підготовлених до внесення, має забезпечувати нормальну роботу дозувальних апаратів. Розриви між суміжними проходами машин не допускаються. Допускається перекриття суміжних проходів не більше 6 % від ширини захвату агрегату. Час між розкиданням і загортанням добрив – не більше 12 годин.

Не слід допускати поверхневого внесення мінеральних добрив в осінньо-зимовий період на дуже вологих і піщаних ґрунтах, на крутих схилах і на полях з нерівним рельєфом.

Агротехнічні вимоги під час внесення органічних добрив. Добрива мають бути однорідними за якістю, в них не повинно бути каменів та інших сторонніх предметів. Машини мають забезпечувати своєчасне внесення певної норми добрив з рівномірним розподілом їх на полі. Під час внесення дорив допускається відхилення від заданої норми не більше 5 % за масою. Нерівномірність не має перевищувати ± 25 %. Втрата поживних речовин має бути мінімальною. Інтервал між внесенням і приорюванням органічних добрив не має перевищувати двох годин.

4. Вибір комплексів машин для внесення мінеральних та органічних добрив

Типи машин для внесення добрив вибирають залежно від виду, норми, способу і технологічної схеми внесення добрив, агротехнічних, екологічних, енергетичних і економічних вимог.

Склад агрегатів має забезпечувати якісне виконання робіт у встановленні агростроки за найменших витрат матеріалів.

Під час обґрунтування складу агрегатів та їх режиму роботи необхідно врахувати техніко-економічні показники агрегатів та якість виконання роботи.

За прямоточної і перевантажувальної схем внесення добрив використовують навантажувальні агрегати: Т-150+ПФП-2, ДТ-75М+ ПФП-1,2, ДТ-75М+ТЛ-3А, МТЗ-80+ПЭА-1А, «Карпатець-1560С», ДТ-75М+ПНД-250 тощо.

Для суцільного внесення твердих органічних добрив на поверхню ґрунту використовують агрегати: Т-150К чи ХТЗ-17021+ ПРТ-10; МТЗ-82+ПРТ-7,5; МТЗ-80+МТО-6; МТЗ-80+Р0У-6 тощо.

Для внесення рідких органічних добрив використовують агрегати: МТЗ-80+РЖТ-4; Т-150К+РЖТ-8; К-701А+РЖТ-16.

Підвезення гноївки: МТЗ-80+ЗЖВ-3,2; МТЗ-80+ЗЖВ-1,8; МЖА-Ф-7 (шасі Урал-5557-041).

Для основного внесення мінеральних твердих добрив використовують агрегати: Т-150К+РУМ-8, Т-150К+МВУ-8Б, ЮМЗ-6Л+ 1РМГ-4Б.

Для внесення пилоподібних добрив: МТЗ-80+МД-4 «Галичина», Т-150К + РУП-8, ЭСВМ-7 (шасі ХТЗ-1722І)+АВП-10.

Для внесення рідких мінеральних добрив використовують агрегати: Т-150К+ПЖУ-9, МТЗ-80+ПЖУ-5, МТЗ-80+КРН-5,6+ПЖУ-2,5, Т-70С або МТЗ-80 + ПОМ-630-1.

Для внесення комплексних добрив використовують агрегати: Т-150К+АПВ-5, Т-150К+АВВ-5.

Для внесення безводного аміаку використовують агрегати: МТЗ-80+КПР-4М +АБА-0,5, МТЗ-80+КРН-5,6+АБА-0,5.

5. Технологічне налагодження агрегатів на заданий режим роботи.

Склад агрегату має забезпечувати якісне виконання робіт у встановлені агростроки за найменших витрат матеріалів.

Під час обґрунтування складу агрегатів та їх режиму роботи необхідно враховувати техніко-економічні показники агрегатів та якість виконання роботи.

Комплексне оцінювання експлуатаційних властивостей агрегатів дозволяє вибрати доцільний варіант комплектування агрегату для конкретних умов роботи. При цьому важливо забезпечити взаємини відповідності параметрів енергетичної частини та робочої машини.

Важливою складовою ланкою підготовки агрегату до виконання заданих умов є технологічне налагодження агрегату, яке полягає у такому: підготовка трактора до роботи; технологічне налагодження робочої машини до роботи згідно із заданими параметрами; комплектування агрегату; перевірка роботи агрегату в польових умовах.

Підготовка енергетичної частини агрегату залежить від виду і способу внесення добрив.

Загальні правила:

Енергетична машина і робоча машина мають бути комплектні і технічно справні.

Під час підживлення необхідно встановити задану колію та замінити широкі ведучі колеса на вузькі, а для гусеничних – широку гусеницю на вузьку. Якщо використовувати розкидачі РУМ-5-03 і РМГ-4Б з колією 1350 мм, то їх необхідно переобладнати, тобто встановити вузькі шини.

Під час підживлення зернових культур з технологічною колією 1800 мм і ходовими доріжками 450 мм використовують розкидачі із звичайними шинами. Колія трактора становитиме 1800 мм.

Перед виїздом в поле у розкидачів регулюють натяг ланцюгів транспортерів, ланцюгів і пасів передач і запобіжні муфти.

Планки транспортерів мають щільно прилягати до підлоги кузова. Провисання ланцюгів нижніх гілок транспортерів не має перевищувати 20…30 мм.

Основне регулювання машин для внесення добрив – встановлення норми внесення і рівномірності розподілу матеріалу.

Остаточно норму внесення добрив встановлюють за перших проходів шляхом визначення кількості внесених добрив на одиницю площі.

6. Підготовка поля. Вибір режиму та способу руху агрегатів

Перед початком робіт вибирають ефективну схему роботи машин, визначають напрямок робочих ходів агрегатів. Рух агрегатів має збігатися з напрямком попередньої оранки чи рухом збиральних машин. Після цього позначають поворотні смуги (якщо немає можливості проводити розвороти за межами поля) і провішують лінію першого проходу. Ширину поворотної смуги вибирають залежно від складу агрегату та способу руху.

Довжину гонів вибирають кратною запасу робочого ходу. Запас робочого ходу агрегату залежить від норми внесення добрив, робочої ширини захвату і визначають за формулою:

$$ l=\frac{Q \cdot 10^4}{B \cdot N} , $$

де $l$ – запас робочого ходу, м;
$Q$ – маса добрив в кузові розкидача, т;
$B$ – робоча ширина захвату, м;
$N$ – доза внесення добрив, т/га.

На практиці можуть бути різні співвідношення між довжиною гонів і запасом робочого ходу. Для кожного з них залежно від технологічної схеми роботи машин існують свої найбільш доцільні варіанти розбиття поля.

Під час внесення мінеральних добрив залежно від експлуатаційних даних машин та розмірів поля застосовують човниковий спосіб руху чи перекриттям. Найбільш доцільний спосіб руху для односівалкових агрегатів, кузовних та начіпних розкидачів – човниковий. Агрегат необхідно вести вбік від сліду коліс попереднього агрегату на відстані, яка дорівнює половині ширини захвату.

Під час роботи зі широкозахватними агрегатами (три-, чотирисівалковими), а також на малих полях найбільш ефективно застосовувати спосіб руху перекриттям. На перших проходах перевіряють фактичну дозу внесення добрив виходячи з кількості і засіяної площі, а також рівномірність розподілу добрив за шириною захвату.

Під час підживлення зернових колосових культур, що вирощують за інтенсивною технологією, доцільно використовувати розкидачі мінеральних добрив НРУ-0,5, РМС-6, 1РМГ-4Б та ін.

Розкидачі НРУ-0,5, РУМ-5, РМС-6 слід використовувати за ширини технологічної колії 1350 мм та ширини ходових доріжок 300 мм. При цьому на тракторі МТЗ-80 встановити задні колеса з вузькими шинами 9,42.

Спосіб руху агрегатів під час розкидання органічних добрив має бути таким, щоб була мінімальна кількість холостих переїздів, не було розриву в часі між розкиданням і приорюванням добрив і було високе використання навантажувальних засобів. З урахуванням цих вимог спосіб руху розкидачів має бути узгоджений зі способом руху орних агрегатів.

Роботу агрегатів у загінці проводять відповідно до розмітки поля і прийнятої технологічної схеми внесення добрив.

Розкидальний механізм агрегату вмикають під час виїзду на контрольну лінію, або на край поля (за відсутності поворотної смуги). Швидкість руху агрегату має відповідати тій, на якій було проведено регулювання норми внесення добрив.

Поворот виконують за вимкненого механізму розкидача.

За перших проходів розкидачів на початку роботи слід уточнити правильність встановленої норми внесення і перевірити якість розкидання. У разі значного відхилення фактичної норми внесення від заданої додатково регулюють.

По закінченні обробітку основного поля приступають до обробітку поворотних смуг. Схеми руху агрегатів на поворотних смугах аналогічні схемам руху на основному полі.

Упродовж робочої зміни тракторист-машиніст має перевіряти якість внесення добрив.

7. Контроль і оцінювання роботи машинно-тракторних агрегатів

**Таблиця 3.2.1 Контроль і оцінювання якості внесення органічних добрив**
Показники	Способи визначення	Градація нормативів	Бали
Відхилення норми внесення від заданої, %	Перевіряють відповідність маси добрив фактичній площі її розподілу	± 5 ± 10 Більше ± 10	3 2 1
Нерівномірність розподілу, %	Заміряють відстань між слідами коліс суміжних проходів
по ширині захвату		± 15 ± 25 Більше ± 25	3 2 1
по довжині робочого ходу		± 10 ± 15 Більше ± 15	3 2 1

**Таблиця 3.2.2 Контроль і оцінювання якості внесення мінеральних добрив**
Показники	Способи визначення	Градація нормативів	Бали
Відхилення від норми внесення, %	Включають механізм подачі до заповнення висівної щілини. Після цього підстилають чи підвішують брезент і протягом 1 хв. прокручують машину. Висіяні добрива зважують. Операцію повторюють не менше трьох разів.	До ± 5 До ± 10 Більше ± 10	3 2 0
Нерівномірність висіву добрив, %	Жерстяні лотки розставляють на ширину робочого захвату агрегату. Добрива, зібрані з кожного лотка, зважують. Операцію повторюють не менше трьох разів	До ± 10 До ± 25 Більше ± 25	3 2 1
Перекриття стикових проходів, % від ширини захвату	Не менше трьох разів вішкою відмічають ширину першого проходу, вимірюють ширину другого проходу	До 3 До 5 Більше 5	3 2 0

Якість внесення добрив контролюють агроном і тракторист на початку роботи і упродовж зміни, а також по закінченні роботи. Показники якості внесення добрив наведено в табл. 3.2.1 та 3.2.2. За значного відхилення від нормативів роботу бракують.

8. Заходи з охорони праці під час виконання операцій внесення органічних і мінеральних добрив

Зберігання аміачної селітри разом з органічними матеріалами (торф, деревне вугілля, подрібнена солома тощо) може призвести до вибуху, а зберігання аміачної селітри в паперових мішках під дією сонячного випромінювання спричиняє їх горіння.

У складських приміщеннях має бути вентиляція, оскільки з аміачної селітри виділяється аміак, який у суміші з повітрям вибухонебезпечний.

Потрапляння на шкіру водного розчину, чи безводного розчину аміаку спричиняє опіки, а в разі вдихання – отруєння.

Під час транспортування водного розчину аміаку чи безводного треба ретельно перевіряти герметичність цистерни, щільність прилягання кранів, заглушок.

Агрегат, який вносить аміак, має бути оснащений двома вуглекислоброметиловими вогнегасниками, ланцюгом для заземлення та іскрогасником.

Механізатор повинен мати індивідуальні засоби захисту: спецодяг, респіратор, захисні рукавиці, окуляри.

Місткості для внесення рідкого аміаку заповнюють не більше 85 %, а для водного аміаку не більше як на 90...93 % від повного об’єму.

Під час внесення аміаку палити суворо заборонено.

Експлуатаційні заходи передбачають такі режими роботи машин і обладнання, внаслідок яких повністю виключається можливість виникнення, іскор і полум’я під час роботи агрегатів.

Навантажувати мінеральні та органічні добрива дозволяється тільки в зоні дії стріли.

Переїжджати навантажувачу з вантажем забороняється.

Колеса навантажувача розставляють на максимально широку колію. Задні колеса під час навантаження загальмовують, а на передні закріплюють балансири.

Працівники, зайняті на внесенні добрив, особливо аміачної води, безводного аміаку, мають обов’язково проходити медичний огляд.